|
Федеративна Республіка Німеччина
Офіційна назва: Федеративна Республіка Німеччина
Столиця: Берлін
Державний устрій: федеративна республіка
Валюта: євро
Мова: німецька
Релігія: протестантська, католицька
Загальна інформація
Федеративна Республіка Німеччина (територія - 357 тис.км2, загальна довжина кордонів – 3758 км, чисельність населення – близько 82,1 млн.осіб) є однією з високо розвинутих країн світу, одним з локомотивів Європейського Союзу, впливовим членом низки міжнародних організацій.
Заснована в 1949 році на федеративних засадах. За Конституцією, прийнятою Парламентською радою у 1949 р., ФРН є республікою, демократичною, федеративною, правовою і соціальною державою. 3 жовтня 1990 р. відбулося державне об‘єднання Німеччини, цей день проголошено національним святом.
Суб’єктами федерації є 16 федеральних земель, які мають власні конституції, парламенти, уряди. Одним з основоположних принципів державного устрою за конституцією є чіткий розподіл влади і компетенцій між федерацією та землями, законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Основний закон (конституція) може бути змінено лише за згодою двох третин членів Бундестагу (парламенту) і двох третин голосів Бундесрату (палати земель).
Конституційні органи
Конституційними органами країни з переважно законодавчими функціями є Бундестаг і Бундесрат, виконавчі функції здійснюють Федеральний президент, федеральний і земельні уряди в межах своїх повноважень. Функцію судочинства на конституційному рівні здійснює Федеральний конституційний суд.
Бундестаг. Депутати Бундестагу обираються шляхом загальних, прямих, вільних, рівних і таємних виборів терміном на чотири роки. Голова Бундестагу, який відповідно до кількості представлених у парламенті фракцій має шість заступників. Найважливішими функціями Бундестагу є законотворча діяльність, вибори Федерального канцлера і контроль за урядом. У складі Бундестагу працюють 23 постійних комітети.
Бундесрат очолює голова, який обирається на один рік у порядку ротації з числа прем’єр-міністрів земельних урядів. Голова має трьох заступників з числа глав земельних урядів, повноваження яких обмежені одним роком. Бундесрат бере участь у законотворчому процесі та управлінні федерацією. Більше половини усіх законів, особливо якщо вони стосуються істотних інтересів земель (питання фінансів, суверенності урядування тощо) вимагають схвалення у Бундесраті. Голова Бундесрату переймає обов’язки Федерального президента, коли той не в змозі їх виконувати.
Федеральний конституційний суд стежить за дотриманням Основного закону, вирішує спірні питання, які виникають у відносинах між федерацією і землями або окремими федеративними органами, перевіряє федеральні і земельні закони на предмет їх відповідності Конституції. Цей суд складається з двох сенатів, до кожного з яких належать вісім суддів, які обираються наполовину від Бундестагу і Бундесрату терміном на 20 років.
Глава держави – Федеральний президент обирається строком на п’ять років Федеральними зборами, які складаються з однакової кількості депутатів Бундестагу і представників земель. Федеральний президент має, переважно, представницькі функції. Він представляє ФРН відповідно до норм міжнародного права, укладає угоди із зарубіжними країнами, акредитує і приймає послів. Сама ж сфера зовнішньої політики є компетенцією Федерального уряду.
Главою уряду є Федеральний канцлер, якого обирають депутати Бундестагу.
Основні політичні партії ФРН
Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Християнсько-соціальний союз (ХСС) утворюють партійний блок і виступають у парламенті як єдина фракція. У питаннях внутрішньої політики ХДС/ХСС традиційно дотримується прагматичного консервативного курсу.
ХДС є однією з впливових політичних партій, соціальною базою якої виступають підприємці, частково чиновники, селянство та ремісники, значна частина «середнього класу».
ХСС діє у Баварії. За своїми політичними поглядами є близькою до ХДС, хоча з багатьох питань внутрішньої і зовнішньої політики посідає більш консервативні позиції. У Бундестазі ХСС представлений земельною групою.
Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) створена як політична партія ФРН у 1946 р. та претендує на представлення інтересів середніх і малозабезпечених прошарків населення. Важливим елементом стратегії партії є сприяння економічному розвитку та підвищення рівня зайнятості за рахунок державних програм.
Партія “Союз 90/Зелені” виникла у ФРН на зламі 1970-80-х років внаслідок прояву недовіри громадськості, насамперед молоді, до політики “традиційних” партій. “Зелені” концентрують свою діяльність на соціальних та екологічних проблемах, а також забезпеченні прав людини.
Вільна демократична партія (ВДП) віддзеркалює інтереси середніх і дрібних підприємців, забезпеченого прошарку інтелігенції, ремісників. У своїй діяльності орієнтується на традиції німецького лібералізму.
„Ліва партія”, колишня Партія демократичного соціалізму (ПДС), наступниця правлячої в НДР Соціалістичної єдиної партії.
|
